DekretPlakat Rok Miłosierdzia v1

Послання Архієпископа Кир Іоана на відкриття Ювілею милосердя

 

Всечесні отці, Преподобні сестри, Дорогі в Христі брати і сестри
Слава Ісусу Христу!

Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. (Мт. 4, 7)
Святіший Отець Франциск, документом Милосердний Отець (Misericordiae Vultus) з 8 грудня поточного року, проголошує в Церкві Ювілей милосердя.
Нинішній світ, і кожна людина у ньому, потребує милосердя, очікує, щоб хтось похилився над її потребами, над потребами цілого світу.
Бачимо, як виглядає нинішній світ. Як багато в ньому несправедливості і кривд, трагедії цілих народів, голоду й неправди. Триває жорстоке переслідування і нищення християн і християнства, але також послаблення віри. Родини переживають кризу, нехтується природними правами людини і сім’ї. Поширюється атеїзм і різні інтелектуальні течії, незгідні з Божим об’явленням щодо людини і світу, та й створюють собі закони проти Бога.
В лоні самого християнства віра стає зовнішньою, без впливу на щоденне життя. В деяких християнських країнах зникає користування Святими Тайнами, а особливо Тайною покаяння і Тайною подружжя. Сучасна людина нагадує пораненого з притчі про милосердного самарянина (Лк. 10, 30-35), вона теж лежить і очікує на милосердя, і знаходить його в особі милосердного самарянина.
На ці питання пророче споглядає Святіший Отець, стараючись подати світові зброю і ліки на ці хвороби сучасності. Він міцно наголошує, що можна і треба змінити світ і людину в її дорозі; вказати напрям цієї мандрівки, і тому проголошує Рік милосердя. Святу Церкву часто називає польовою лікарнею, яка покликана бути для людей милосердним самарянином.
Святіший Отець розуміє, що милосердя дає нам до рук силу перемінити світ на кращий, а тим самим кожного, хто захоче користатись Божим милосердям. Франциск підказує, де і як зазнавати милосердя, хоч з другого боку ставить вимоги до тих, хто бажає стати милосердною рукою Бога у світі, хто бажає відновити у світі Ікону Бога.
Цей образ доброго Бога впливав на світ, на людську мораль і життя одиниць і народів, на інтелектуальний і духовний поступ. Християнство було підвалиною, фундаментом людської гідності як Божої дитини, свободи поступу, достатку і справедливості. Це і був образ милосердного Бога, як напише св. Августин: Боже, промовчати твою славу можуть тільки ті, які не розуміють Твого милосердя, а я розуміючи це милосердя із самого дна моєї душі славлю тебе (св. Августин, Сповідь, 6, 7).
Боже Слово помагає нам зрозуміти чим є Ювілей у Старому Завіті: отже, що 50 літ голос сурми проголошував рік милосердя, тоді раби отримували волю, боржникам дарували борги, в’язням – свободу, люди мирилися між собою, помагали бідним.
Ісус приходить, щоб заявити, що з ним приходить постійний час ласки Бога; вбогим приносить добру вість, в’язням – звільнення, покривдженим – поміч (Лк. 4, 18-19).
В Ісусі, в його Пасхальній містерії, Смерті і Воскресінні бачимо найглибший сенс Ювілею. Тепер ми всі, як пише Святіший Отець, запрошені глибоко переживати час ласки і Божих благ (Франциск, Слово на ХХХІ Світові дні молоді, 1).
Вже у Старому Завіті мова йде про безконечне Боже милосердя: Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, вірний, що зберігає ласку для тисяч, прощає беззаконня, злочини й гріхи (Вих. 34, 6-7). На Божу любов сподівається пророк Ісая: Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду (Іс. 49, 15). Ця Божа любов є вірна, постійна, дана даром, усе прощає. Ось, як чудово про це говорить пророк Осія: Коли Ізраїль був дитятком, я полюбив його, і з Єгипту покликав я мого сина. Що більше я їх кликав, то більш відходили від мене. Вони ваалам жертви приносили, кадили перед різьбленими бовванами. Я самий, я вчив Ефраїма ходити, брав їх за руки, але вони не розуміли, що то я доглядав їх. […] Я нахилявсь над ними й давав їм їсти (Ос. 11, 1-4).
Тож і розуміємо слова Франциска, коли майже щотижня у проповідях говорить про чулість Бога. Так, – Бог похиляється над нами, як цей отець з Євангелія, який очікує і приймає сина, і не пам’ятає, що син зробив, але тішиться, що був мертвий і ожив, знайшовся, яка ж це радість отця. Радість Бога, радість Ісуса (Лк. 15, 11-32). В нагірній проповіді Ісус заявляє: Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя (Мт. 5, 7). Отже, милосердя – це дорога, яка сполучає Бога з людиною (Франциск, Милосердний Отець, 2).
Святіший Отець напише так: Радістю Бога є прощення, – це і є синтез всього Євангелія. Бог не забуває про нас. Отець ніколи нас не залишає. Є батьком терпеливим, все очікує на нас. Шанує нашу вільну волю, але завжди залишається нам вірним. А коли повертаємо до нього, ніколи, навіть на хвилину не перестає нас очікувати. І продовжує свою думку: Ми його пошукуємо, але він завжди нас випереджує, пошукує нас від самого початку і першим нас знаходить. Може бути так, що хтось з вас носить у своєму серці тягар. Не бійтесь, Він на вас очікував, Він Батько, очікує і не підведе (Слово на ХХХІ Світові дні молоді, 2).
Бог плаче – говорить Папа Франциск – плаче над Єрусалимом. Плакав над Лазарем, плаче над кожним з нас, бо любов милує і з чулості плаче до кінця (Проповідь 29. ІХ. 2015 р.).
З цього Божого милосердя будемо користати особливо в Ювілейному році.
Відкриємо двері до Собору і визначених церков, вірні будуть відбувати прощі, щоб отримати всі великі ласки прощення гріхів, відбудуть щиру сповідь, примиряться з ближніми, проявлять милосердя другим, своїй родині, сусідам, по змозі поділяться добром. Не забудуть про діла милосердя щодо тіла і душі.
Святіший Отець пише: Моїм гарячим бажанням є, щоб в часі Ювілею християни передумали вчинки милосердя щодо тіла і духа. Людина повинна прийняти Боже милосердя, відновити в собі Його Ікону, і так відновити свої доми, родину і світ (Слово на ХХХІ Світові дні молоді).
Дорогі мої єпархіяни, в Ювілейному році будете мати можливість – ви, ваші близькі й ці, що вже відійшли – скористатись з Божого милосердя.
Отці будуть щоденно сповідати в своїх храмах, разом з вами відвідувати хворих і бідних. Не забувайте про вчинки щодо тіла: голодних накормити, спраглих напоїти, голих приодягнути, подорожніх у дім прийняти, в’язнів потішити, хворих навідати, умерлих похоронити. Не забувайте теж про вчинки щодо духа: грішних напоумити, незнаючих повчити, тим, що в сумнівах добре порадити, зажурених потішити, кривди терпеливо переносити, провини охоче дарувати, молитися за живих і померлих.
Це, мої дорогі брати і сестри, є дороги Ювілею Божого милосердя.
Нагадую вам, що у світі поширюється культ і почитання Божого милосердя, щоденно від 15.00 до 16.00 вірні практикують святу годину, аби хоч хвилину в дусі постити перед хрестом чи промовити молитву вервиці до Божого милосердя. Тим більше, що маємо свою каплицю в Соборі Божого милосердя у Кракові, до якої відбудуться наші прощі.
Сестра Фавстина, якій з’явився Милосердний Бог, залишила чудову молитву: Допоможи мені Господи, щоб мої очі були милосердні, щоб я ніколи не підозрювала і не осуджувала після зовнішніх проявів, але все добачувала те, що красиве в душах ближніх і ставала їм у пригоді. Щоб язик мій був милосердний, щоб я ніколи не говорила зле проти ближнього, але щоб для кожного мала слово потіхи і прощення. Щоб руки мої були милосердні і сповнені добрих діл, щоб мої ноги були милосердні, і щоб я все спішила з поміччю ближнім, долаючи свою втому. Щоб серце моє було милосердним, щоб я співчувала усім терпінням ближніх (Журнальчик, 163).
Не забувайте про молитву до Брами милосердя у Ярославі, де материнська ікона Милосердя двері, бо ж вона дала нам Милосердного Ісуса, – і там теж треба нам відбути прощу.
Порядок усіх церковних заходів в Році милосердя буде поданий до відома. Його старанно опрацювали наші отці, щоб ми у цей Рік ласки милосердя отримали благодать для себе, родин, парафій, для народу України, який так потребує допомоги і молитви, а також щоб ми самі старались чинити милосердя, бо ж Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.
+ Йоан
Перемишль, 6 листопада 2015 року

Categories: Церква

Leave a Reply