У свято ПDSC_0949асхи впродовж Світлої седмиці у храмі біля іконостасу лежить єдиний загальний усім членам Церкви освячений хліб – артос. На артосі видніється знамено перемоги Христа над смертю – хрест або образ Воскресіння. В перший день Пасхи, після заамвонної молитви, артос освячується особливою молитвою і окроплюється святою водою. У суботу Світлого Тижня після літургії артос розділюється віруючим. Яке ж призначення має артос?

Слово артос ( по – грецьки квасний хліб), це є освячений хліб. Артос на протязі всього Світлого тижня займає у храмі саме найвидніше місце, за звичай його сDSC_0941тавлять на тетрапод біля образу Воскресіння Христового, наприкінці пасхальних торжеств артос роздають вірним. Вживання артосу починається від самого початку християнства. У сороковий день по Воскресінню Господь наш Ісус Христос вознісся на небо. Учні та послідовники Христові знаходили втіху у молитовних спогадах, згадуючи кожне Його слово, крок, дію та вчинок. Коли сходились на молитву, вони згадували Тайну Вечерю, причащались Тіла і Крові Спасителя. Готуючи звичайну трапезу вони перше місце за столом залишали невидимо п рисутньому Господу і клали на це місце хліб. Наслідуючи Апостолів, перші пастирі Церкви установили у празник Христового Воскресіння ставити у Церкві хліб, як явне вираження того, що страждаючий за нас Спаситель зробився для нас істинним хлібом життя. На артосі є зображений хрест, на якому видно тільки терновий вінець, але нема Розіп’ятого, як знак перемоги Христа над смертю або зображується Воскресіння Христове. З артосом є поєднане ще одне давнє церковне передання, що апостоли залишали за столом ще одну частину хліба – долю Пречистої Матері Господа на спомин постійного спілкування з Нею, а після трапези благоговійно ділили між собою цю частину. У східних монастирях цей звичай має назву Чин Панагії, тобто спомин про Пресвяту Богородицю. У парафіяльних церквах цей хліб Богоматері згадується один раз в рік у зв’язку з роздробленням артосу. Посвячується артос особливою молитвою, покропленням свяченої води у перший день Святої Пасхи на Літургії після заамвонної молитви. На приготовленому місці ( столі чи аналої),а в нас це дуже часто на престолі ставлять артос. Якщо приготовляють декілька артосів, то всі вони одночасно освячуються. Після кадіння навколо артосу читає священик установлену молитву. Прочитавши молитву кропить артос святою водою. Існує ще такий звичай, правда він є поширений більше на півдні та сході нашої України, коли після літургії у Світлий тиждень з артосом звершується хресний хід навколо Церкви. В суботу Світлого тижня після заамвонної молитви читається молитва на роздроблення артосу. Після чого його роздають вірним, але у нашій церкві зберігся звичай роздавати артос у Томину ( Провідну) неділю підчас мирування. Частиці артосу, які ми отримуємо в храмі, повинні благоговійно зберігатись, як духовне лікарство від різних х вороб та немочей. Його споживають в особливих випадках, наприклад у хворобі, і завжди зі словами «Христос Воскрес!». Зберігають артос, як і просфору біля ікон у затишному місці.

Categories: Церква

Leave a Reply