LIST PASTERSKI HIERARCHÓW KOŚCIOŁA GRECKOKATOLICKIEGO W POLSCE NA ŚWIĘTA BOŻEGO NARODZENIA 2013 PL-UA

rizdwo2009РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВЛАДИК УГКЦ У ПОЛЬЩІ

Всечеснішим і Високопреподобним Отцям,
Преподобним Монахам і Монахиням, Дорогим Братам і Сестрам!

Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість,
що буде радістю всього народу: сьогодні народився вам
у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.
Лк. 2, 10-12

Христос Рождається!

Дорогі в Христі Брати і Сестри!
Настав святковий час Христового Різдва, яке дає людині відчуття, що сьогодні небо схиляється до землі, що Бог приходить до людини. Це подія в історії людства, супроти якої жодна людина не може бути байдужою. У дохристиянських часах про можливість приходу божества в людську дійсність люди могли лише мріяти, тому видумували її легендарні сценарії. Сьогодні ця мрія стає реальністю та доторкає кожного з нас, бо Христос прийшов на світ у людському тілі, щоб відкрити дорогу до спасіння кожній людині. Стихира на литії з Великого повечір’я висловлює це у промовистий спосіб: «Нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла».

Коли Божий Син прийшов на світ у бідному вифлеємському вертепі, засвідчили про це небо, земля і всесвіт. На небі появилась ясна зоря, яка вказала мудрецям зі Сходу дорогу до новонародженого Царя. Переляканим і збентеженим пастирям небесні ангели сповістили радісну новину про народження Царя всесвіту: «Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк. 2, 11). Й одні, і другі поспішили до Вифлиєму, щоб поклонитися Богові у людському тілі. Як для мудреців зі Сходу, так і для пастирів це була незвичайна нагода віддати поклін від віків очікуваному Цареві.

Празник Христового Різдва є також для нас часом особливої радості. Стараємось провести його у спільноті близьких нам осіб. Наші святкування найчастіше зосереджуються при родинному святковому столі. Вони мають також свій церковний, літургійний момент. Дуже влучно розповідає про підготовку до Свят-вечора та до святкувань Празника Христового Різдва Катехизм УГКЦ у 196 номері: «В нашій церковній традиції особливо вшановується Навечір’я Різдва, яке називається Свят-вечором. Кожна домівка стає «сімейним Вифлеємом»: на столі, символі ясел, під обрус кладуть сіно, а на обрус – просфору – символ Дитятка Ісуса. Поруч із просфорою ставлять і запалюють свічку – символ Вифлеємської зірки. Родина збирається навколо столу, щоби молитовно віддати шану воплоченому Синові Божому пісною вечерею. Вірні колядують, двері домівок гостинно відчинені для всіх, що величають Різдво Христове. Вершиною святкування Різдва є урочисте богослужіння, на яке збираються всі парафіяни. Євхаристійна вечеря на Божественній Літургії увінчує вечерю родинну».
Традиційно, хто не задіяний у підготовку до Свят-вечора, може вже в навечір’я Христового Різдва брати участь у Божественній Літургії св. Василія Великого з Вечірнею. Переважно, однак, наші церкви заповнюються народом щойно в сам день Христового Різдва. У цей власне день, завжди дуже численно, наче пастирі у Вифлеємі, зустрічаємось у наших храмах. Особливо яскраво можна було побачити цей феномен кількадесят років тому, коли не було ще так багато наших парафій на західних та північних землях післявоєнної Польщі. Тоді наші вірні з різних, часто віддалених місцевостей, приїздили до найближчої парафії, щоб взяти участь у Різдвяній Божественній Літургії та з цілим народом радісно заспівати могутнє і радісне «З нами Бог …» та заколядувати.

Сьогодні, хоча наші церкви у час Христового Різдва заповнені більше, ніж у звичайному літургійному часі, все ж таки немає аж так великої різниці, як колись, поміж звичайним святом чи неділею, а великими празниками. Пояснити це можна по різному. Найчастіше причина у тому, що сьогодні наших парафій у Польщі є набагато більше, ніж у комуністичні часи і кожний, хто хоче, може брати участь у житті своєї Церкви впродовж цілого року, а не лише при нагоді великих церковних свят. Друга причина в тому, що вірні нашої Церкви на сьогоднішній день вже більш-менш релігійно і національно визначилися. Хто вважає себе живим членом нашої церковної спільноти, той переважно бере участь в її житті протягом цілого року, а не лише при нагоді великих річних свят. Розуміємо, що нашим природним завданням є побігти до вертепу, до Божого храму, в якому народжується у людсьому тілі Божий Син і вклонитись йому до землі, як зробили це мудреці зі Сходу та вифлеємські пастирі.

Однак, наші часи неодноразово ставлять перед нами різні перешкоди, які відривають нас від святкування однієї з найбільших подій в історії людського спасіння. Тими перешкодами є, в першу чергу, спокуси цього світу, який пробує вмовити нам, що найважливішими у людському житті є вигода, задоволення, приємність, відпочинок та добра забава. Якщо при цьому не вистачить вже часу для духовного життя, то світ цим не переймається. Можемо почути, що права людини та її дочасні потреби є найважливішими. Якщо вже сьогоднішній світ і дозволяє нам святкувати Різдвяні Свята, то радше так, щоб у них не надто експонувалося новонародженого Ісуса Христа – Бога. На Його місце сьогодні ставиться всякі інші замінники: ялинка, дід Миколай, подарунки та інше.

На перешкоді того, щоб прибігти до Христового вертепу, нам часто стає також праця, бо гроші потрібні. Може хочемо щось особливого купити собі, може треба їх послати рідним на батьківщині, тому треба заробити їх якнайбільше і якнайшвидше, навіть якщо треба буде це робити у неділі чи свята.

Черговою перешкодою у належному святкуванні Христового Різдва є сьогодні часта зміна місця проживання: з села у місто, з міста у ще більше місто, за працею або наукою, з країни в іншу країну, як у межах Європейського Союзу, також дуже часто й поза його межами, шукаючи заробітку, грошей, а може й нової, не завжди кращої, долі. У нових місцях полагоджуємо перш за все все те, що потрібне у щоденному житті, забуваючи інколи про те, щоб відшукати там рідну парафію та стати її членом.

Новонароджений Божий Син чекає у вифлеємських яслах на всіх нас. Широко розкриває свої рученята, щоб прийняти та поблагословити кожного, хто принесе Йому свій дар віри та любові. Він чекає на тих, хто завжди є у наших храмах, молиться у них та підтримує своїми пожертвами. Новонароджений Христос очікує на молодих людей: студентів та працюючу молодь, на наших студентів з Польщі та з України. Але очікує Він також на тих, які прибули у нове місце, а рідну церкву відвідують лише при нагоді відвідин у родинному домі. Боже Дитя очікує сьогодні у бідному вертепі на тих, які виїхали в чужі краї та благословляє їх, щоб не піддались спокусам релігійного і морального релятивізму та байдужості на духовні справи. Очікує на тих, які ради хліба й кращої долі, з конечності та з болючим серцем, покинули рідну Батьківщину, залишили рідних, нерідко малих дітей, чоловіка, жінку і сьогодні тиняються по різних країнах Європи та світу щоб заробити копійку та вислати її своїм рідним, які, буває, не завжди усвідомлюють яким зусиллям вона запрацьована.

Христос очікує всіх нас сьогодні при вифлеємських яслах. Очікує, що в них добачимо вже символічно Пасху – Христове Воскресіння, адже на іконі Христовго Різдва вертеп часто зображений як печера – гріб, у якому було покладене мертве тіло Спасителя. На цій же іконі Боже Дитя обвинуте у пелени, які подібні до похоронного полотна, котрим було обвинуте тіло Ісуса Христа. Миро, принесене мудрецями зі Сходу, символізує помазання Ісуса Христа на майбутню смерть і похорон.

Дорогі у Христі Брати і Сестри!
Свята Христового Різдва пригадують нам одну з головних правд нашої віри – друга особа Божа, Син Божий, прийняв людське тіло і став людиною для нашого спасіння. Цю правду маємо не лише знати та про неї пам’ятати, але ми повинні також пристосовувати до неї наше життя, як відкуплених Богом і призначених до спасіння людей. Про це постійно пригадує нам у своєму вченні Церква.

У цьому році будемо мати особливу нагоду, щоб передумати своє особисте християнське, але теж і парафіяльне життя. Нагодою до цього будуть єпархіяльні собори в обох наших єпархіях, які мають бути підготовкою до Патріаршого Собору, котрий відбуватиметься у 2015 році в Україні і буде розглядати тему «Жива парафія – місцем зустрічі з живим Христом».
Під час підготовки до єпархіяльних соборів ми всі повинні застановитись та подати свої пропозиції і зауваження до таких складових елементів живої парафії, як провід, літургія, катехизація, койнонія, дияконія та місійність.

Зможемо повністю підготовитись до єпархіяльних соборів нашої Церкви у Польщі та максимально використати їх для відновлення і пожвавлення життя наших парафіяльних спільнот лише тоді, коли зможемо розпізнати у малому Дитятку правдивого Бога у людському тілі, який приходить на світ для нашого спасіння.

Цього живого зору та сильної віри бажаємо Вам на час Свят Христового Різдва.

Бажаємо також щедрості Божого благословення у Різдвяний час, але також на всі інші дні цілого року. У Ваших родинах, але також у нашому народі та в цілій Україні нехай запанує згода, мир та поєднання. Душі Народу нехай не нищать хабарництво, нечесні інтереси. Нехай щезне несправедливість і непошана для людської гідності, щоби наші брати, задля виживання, не були змушені покидати рідний дім та батьківщину.
Пресвята Богородиця нехай покриває своїм омофором Ваші родини, увесь наш народ, незалежно де і в якій країні буде він переживати цьогорічні Свята Христового Різдва. Нехай новонароджене Боже Дитя щедро благословить Вас, нашу Церкву та цілий наш Народ.

На Різдвяні Свята і Новий Рік із серця Вас благословимо!

Архиєпископ Іван Мартиняк
Митрополит Перемисько-Варшавський

Єпископ Володимир Ющак
Владика Вроцлавсько-Ґданський

Єпископ Євген Попович
Владика Помічник
Перемисько-Варшавської Архиєпархії

Перемишль – Вроцлав, Різдво Христове – 2013

List pasterski Hierarchów Kościoła Greckokatolickiego
w Polsce na Święta Bożego Narodzenia

Czcigodnym księżom,
braciom i siostrom zakonnym i wszystkim wiernym
Kościoła greckokatolickiego w Polsce.

“Nie bójcie się! Oto bowiem ogłaszam wam wielką radość,
która stanie się udziałem całego ludu.
Dziś w mieście Dawida narodził się wam Zbawiciel,
który jest Chrystusem Panem. A to będzie dla was znakiem:
znajdziecie Niemowlę owinięte w pieluszki i położone w żłobie”
Łk 2, 10-12

Chrystus narodził się!
Drodzy w Chrystusie Bracia i Siostry!

Nadszedł świąteczny czas Bożego Narodzenia, które daje ludziom poczucie, że oto dzisiaj niebo nachyliło się ku ziemi. Bóg przychodzi do człowieka. Wobec tego wydarzenia w historii ludzkości żaden człowiek nie może pozostać obojętnym. W czasach do chrześcijaństwa możliwości przyjścia boskiej istoty na świat ludzie mogli tylko marzyć, dlatego wymyślano legendarne scenariusze tego wydarzenia. Dzisiaj to marzenie stało się rzeczywistością i dotyka każdego z nas. Chrystus przyszedł na świat w ludzkim ciele, aby otworzyć drogę do zbawienia dla każdej istoty ludzkiej. Stychyra na lytiji z Wielkiego Poweczerija tak mówi o tym wydarzeniu: “Dzisiaj Bóg zszedł na ziemię, człowiek wszedł na niebo”.

Kiedy Syn Boży urodził się w ubogiej Betlejemskiej stajence, dały świadectwo o tym niebo, ziemia i wszechświat. Na niebie pojawiła się jasna gwiazda, która wskazała mędrcom ze Wschodu drogę do nowonarodzonego Króla. Przestraszonym i zmieszanym pasterzom aniołowie z nieba obwieścili radosną nowinę o narodzeniu Króla wszechświata: “Dziś w mieście Dawida narodził się wam Zbawiciel, który jest Chrystusem Panem”. (Łk 2, 11) I jedni i drudzy podążyli do Betlejem aby oddać pokłon Bogu w ludzkim ciele. Tak dla mędrców ze Wschodu, jak i dla pasterzy, była to nadzwyczajna okazja oddać pokłon oczekiwanemu od wieków Królowi.

Święto Bożego Narodzenia jest także dla nas czasem szczególnej radości. Staramy się przeżyć ten czas we wspólnocie bliskich nam osób. Nasze świętowanie najczęściej koncentruje się przy świątecznym rodzinnym stole. Także ma ono swój kościelny wymiar, przestrzeń liturgiczną. Bardzo prosto o przygotowaniach do Wigilii oraz świętowaniu Bożego Narodzenia mówi Katechizm UKGK w 196 punkcie: “W tradycji naszego Kościoła w szczególny sposób obchodzimy Wigilię Bożego Narodzenia, którą nazywamy Świętym wieczorem. Każdy dom staje się “rodzinnym Betlejem”: na stole. który symbolizuje żłób, pod obrusem kładziemy siano, a na obrus – prosforę – symbol Dzieciątka Jezus. Obok wraz z prosforą stawiamy i zapalamy świeczkę – symbol gwiazdy Betlejemskiej. Rodzina gromadzi się wokół stołu, aby w atmosferze modlitwy postną wieczerzą oddać cześć wcielonemu Synowi Bożemu. Wierni kolędują, drzwi domów są gościnnie otwarte dla wszystkich, którzy wychwalają Boże Narodzenie. Szczytem świętowania Bożego Narodzenia jest uroczyste nabożeństwo, na które zbierają się wierni parafianie. Eucharystyczna wieczerza na Boskiej Liturgii zwieńcza rodzinną wieczerzę.”

Za zwyczajem, gdy ktoś nie jest zaangażowany w przygotowanie wigilii, może wziąć udział w Boskiej Liturgii św. Bazylego Wielkiego z Nieszporami. Jednak zazwyczaj nasze świątynie zapełnią się wiernymi dopiero w sam dzień Bożego Narodzenia. Właśnie w tym dniu, bardzo licznie, niejako pasterze w Betlejem, spotykamy się w naszych świątyniach. Ten fenomen szczególnie było widać kilkadziesiąt lat temu, kiedy nie było jeszcze tak wiele naszych parafii w zachodnich i północnych rejonach powojennej Polski. W tym czasie nasi wierni z odległych miejscowości przyjeżdżali do najbliższej parafii, aby wziąć udział w Bożonarodzeniowej Boskiej Liturgii i wraz z całym narodem radośnie zaśpiewać kolędy oraz potężne i radosne “Z nami Bóg…”

Dzisiaj, choć nasze świątynie w Święta Bożego Narodzenia są bardziej zapełnione niż na co dzień, to jednak nie ma zbyt wielkiej różnicy pomiędzy zwyczajnym świętem, czy niedzielą, a wielkim świętem. Wytłumaczyć to można na wiele sposobów. Jedną z przyczyn takiego stanu rzeczy jest to, że naszych parafii w Polsce jest dzisiaj o wiele więcej niż w czasach komunizmu i każdy kto chce może brać udział w życiu swojego Kościoła w ciągu całego roku, a nie tylko przy okazji wielkich świąt. Kolejną przyczyną może być fakt, że nasi wierni na dzisiejszy dzień mniej-więcej określili się religijnie i narodowo. Kto uważa siebie za aktywnie uczestniczącego wiernego swego Kościoła, ten i aktywnie uczestniczy w życiu swojej parafialnej wspólnoty w ciągu całego roku, a nie tylko okazjonalnie, przy okazji corocznych dużych świąt. Niejako staje się naszym naturalnym zadaniem podążyć do stajenki, do Bożej świątyni, w którym rodzi się w ludzkim ciele Syn Boży i upaść przed nim do ziemi, jak zrobili mędrcy ze Wschodu i betlejemscy pasterze.

Współczesność jednak stawia na naszej drodze wiele przeszkód, które odrywają nas od świętowania jednego z największych wydarzeń w historii zbawienia. Tymi przeszkodami są pokusy tego świata, który stara się wmówić, że najważniejszymi rzeczami w życiu człowieka jest wygoda, zadowolenie z siebie, przyjemności, odpoczynek czy dobra zabawa. Jeżeli przy zaspakajaniu tych potrzeb zabraknie czasu na duchową refleksję to świat się tym nie zmartwi. Niejednokrotnie słyszymy, że prawa człowieka oraz doczesne potrzeby są najważniejsze. A jeżeli już „świat” pozwala nam świętować Boże Narodzenie to raczej w taki sposób, aby za mocno nie eksponować nowonarodzonego Jezusa Chrystusa – Boga. W Jego miejsce wstawia się wszelkiego rodzaju zamienniki, takie jak choinka, dziadek Mikołaj, prezenty i inne.

Następną przeszkodą na drodze, która wiedzie do Betlejem i Chrystusa, staje nam bardzo często praca, bo przecież potrzebujemy pieniędzy. Mamy ochotę kupić sobie coś wyjątkowego, może trzeba wysłać pieniądze rodzinie w ojczyźnie, dlatego musimy zarabiać jak najwięcej i jak najszybciej. Także wtedy, gdy będzie trzeba pracować w niedzielę czy święta.

Jeszcze jedną przeszkodą we właściwym świętowaniu Bożego Narodzenia bywa częsta zmiana miejsca zamieszkania: ze wsi do miasta, z małego miasta do jeszcze większego, za pracą, studiami, z kraju do kraju, w ramach Unii Europejskiej, jak i poza jej granicami, szukając lepszego zarobku, większych pieniędzy, a może i nowego, jednak nie zawsze lepszego losu. W nowych miejscach zamieszkania załatwiamy w pierwszej kolejności te sprawy, które są potrzebne w codziennym życiu, zapominając o tym, aby odnaleźć w nowym miejscu swoją parafię i stać się jej wiernym.

Nowonarodzony Syn Boży czeka w betlejemskim żłobie na każdego z nas. Szeroko rozkłada swoje rączki aby przyjąć i obdarować błogosławieństwem każdego, kto przyniesie Jemu swój dar wiary i miłości. Czeka na tych wszystkich, którzy zawsze są obecni na modlitwie. Chrystus czeka także na młodych ludzi: studentów i pracującą młodzież, na studentów z Polski i z Ukrainy. Czeka także na tych, którzy przybyli do nowego miejsca zamieszkania, a swoją świątynię odwiedzają przy okazji odwiedzin domu rodzinnego. Boże Dziecię dzisiaj oczekuje w biednej stajence na tych, którzy wyjechali do obcego kraju i błogosławi ich dodając otuchy, aby nie poddawali się pokusie religijnego i moralnego relatywizmu oraz duchowej obojętności. Oczekuje na tych, którzy w poszukiwaniu chleba i lepszego losu, z konieczności i z bólem w sercu, opuścili swoją ojczyznę, pozostawili rodziny, bardzo często małe dzieci, mężów, żony i dzisiaj tułają się po różnych krajach Europy i świata aby zarobić grosz i wysłać go do rodziny. Jednak i ten grosz nie zawsze wykorzystany jest we właściwy sposób.

Chrystus dzisiaj oczekuje nas wszystkich w betlejemskim żłobie. Oczekuje, że tam ujrzymy symboliczną Paschę – Zmartwychwstanie Chrystusa. Na ikonie Bożego Narodzenia stajenka przedstawiana jest jako jaskinia – grób, w którym złożono martwe ciało Zbawiciela. Na tejże ikonie Boże Dzieciątko owinięte jest w pieluszki, które podobne są do płótna pogrzebowego, którym owinięto ciało Jezusa Chrystusa. Mirra przyniesiona przez mędrców ze Wschodu symbolizuje namaszczenia Jezusa Chrystusa na przyszłą śmierć i pogrzeb.

Drodzy w Chrystusie Bracia i Siostry
Święta Bożego Narodzenia przypominają nam jedną z głównych prawd naszej wiary, że druga Boża Osoba, Syn Boży, przyjął ciało i stał się człowiekiem dla naszego zbawienia. Tę prawdę mamy nie tylko znać i uświadamiać sobie, ale powinniśmy także dostosować do niej nasze życie, gdyż jesteśmy odkupionymi przez Boga ludźmi i powołani przez Niego do Zbawienia. O tym ciągle w swoim nauczaniu przypomina nam święty Kościół.

W nadchodzącym roku będziemy mieli wyjątkową okazję, aby przemyśleć swoje osobiste chrześcijaństwo, ale także i życie parafialne. Okazją do tego będą sobory diecezjalne w obydwu naszych eparchiach, które mają być przygotowaniem do Patriarszego Soboru, który ma odbyć się w 2015 roku na Ukrainie. Jego tematem będzie: Żywa parafia – miejsce spotkania z żywym Chrystusem.

W czasie przygotowania soborów eparchialnych powinniśmy wszyscy razem zastanowić się oraz podzielić się swoimi spostrzeżeniami, które dotyczą następujących elementów żywej parafii: przewodnictwo, liturgia, katechizacja, koinonia, diakonia oraz misyjność.

Gdy rozpoznamy w Dzieciątku prawdziwego Boga w ludzkim ciele, który przychodzi na świat dla naszego zbawienia, wtedy także będziemy zdolni, by należycie przygotować się do eparchialnych soborów. To przygotowanie stanie się dla nas okazją do odnowienia i ożywienia życia w naszych parafialnych wspólnotach.

Tego żywego spojrzenia i mocnej wiary życzymy Wam na czas Świąt Bożego Narodzenia.
Życzymy także obfitości Bożego błogosławieństwa, w bożonarodzeniowym okresie, ale także we wszystkie dni roku. W waszych rodzinach, ale także i w naszym narodzie po całej Ukrainie niech zapanuje zgoda, pokój i pojednanie. Duszy Narodu niech nie niszczy łapówkarstwo i nieuczciwe interesy. Niech zniknie niesprawiedliwość i brak szacunku do godności osoby, aby nasi bracia, starając się o przeżycie, nie byli zmuszani do porzucenia rodzinnego domu i ojczyzny.

Najświętsza Bogurodzica niech otacza swoją opieką Wasze rodziny, cały nasz naród, niezależnie gdzie i w jakich krajach będzie on przeżywał tegoroczne Święta Bożego Narodzenia. Nowonarodzone Boże Dziecię niech szczodrze Was Błogosławi, nasz Kościół i cały nasz Naród.

Na święta Bożego Narodzenia i Nowy Rok z serca Was błogosławimy!

Arcybiskup Jan Martyniak
Metropolita Przemysko-Warszawski

Biskup Włodzimierz Juszczak
Eparcha Wrocławsko-Gdański

Biskup Eugeniusz Popowicz
Biskup pomocniczy Archidiecezji Przemysko-Warszawskiej

Przemyśl – Wrocław, Boże Narodzenie 2013 A. D.

Tłu.OPP
Red. GAS

Przeczytaj także / Читайте також

Dodaj komentarz

Twój adres email nie zostanie opublikowany. Pola, których wypełnienie jest wymagane, są oznaczone symbolem *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.