Перший візит Владики Євгена на Врмії і Мазурах

jewhen«На цю землю вийшло вістування твоє… Отче преподобний Василіє»

Ці слова тропаря в честь св. Василія Великого, дня 14 січня 2014 року, прозвучали в часі Архієрейської Літургії, яку в храмі св. Василія Великого в м. Кентшині очолив Єписком помічник Перемисько-Варшавської Архієпархії, Преосвященніший Євген Попович.

Божественну Літургію співслужили: протоігумен Василіянського Чину у Польщі ієрм. Ігор Гарасим ЧСВВ, та отці душпастері Венгожевського деканату: Синкел Вармії і Мазур ієрм. Дмитро Гарасим ЧСВВ, ієрм. Миколай Петро Козіцький ЧСВВ, ієрм. Мирослав Підлипчак ЧСВВ, ієрм. Василій Олег Кепещук ЧСВВ, та о. Дарій Глінєвіч. Святою тайною сповіді служив о. Григорій Андрій Столиця. На храмовому святі також були присутні сестри василіянки з Кентшина і сестри служебниці з Бартошиць. Серед численних мирян були віряни з Асун, Бартошиць, Байор Малих та Решля.

Присутність Преосвященішого Євгена була подією особливого характеру, бо як підкреслив сам Владика, це була його перша Архієрейська Літургія, яку він служив поза собором св. Івана Христителя в Перемишлі. Владика був висвячений єпископом дня 21 грудня 2013 року, і в перше як єпископ зустрівся з вірними поза Перемишлем. Проповідуючи Владика Євген не вкривав своєї радості, що з Божого провидіння ця Літургія і зустріч відбулася у Кентшині.

У проповіді Владика привітав усіх з Новим Роком, побажав щоб цей рік був добрий, Божий, щоб усі пережили його щасливо. Аби це збулося, треба усі свої надії покладати на Бога і бути сильними у вірі.

Преосвященніший звернув увагу на особу св. Василія Великого, якого Церква ставить нам, як приклад щасливої людини, що поклав всю надію на Господа Бога. Він ділився всім, що отримав від Господа і це було його щастя. Святого Василія Великого намагались залякати, вимагали, щоб він у всьому став послушним цісареві. Але св. Василій не побоявся і заявив, що він назавжди слуга одного Бога і лише Йому буде служити. Це правдиве щастя – стояти по стороні Бога. Владика Євген зауважив, що і сьогодні не бракує погроз.

Владика Євген, також звернув увагу на значення парзника Найменування Господа Нашого Ісуса Христа. Існує подібність між старозавінім обрізанням, якому піддався Ісус, і нашим, духовним, яке збулось на хрещенні. Так як Ісусові надали ім’я, подібно нам, на хрещенні надали ім’я і з тої хвилини ми стали Божими дітьми, членами Церкви. Отож, наша присутність в Церкві має бути активною і відповідальною. Водночас треба пам’ятати, що нас включили в конкретну спільноту, яка має своє ім’я – Українська Грекокатолицька Церква.

На закінчення Літргії Владика Євген сказав, що в цьому році відвідає парафії Перемисько-Варшавської Архиєпархії, щоб визначити основні потреби вірних у зв’язку з програмою «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».

Дивись фотогалерею

bazylianie.pl

Przeczytaj także / Читайте також

Dodaj komentarz

Twój adres email nie zostanie opublikowany. Pola, których wypełnienie jest wymagane, są oznaczone symbolem *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.