Божественна Літургія і молитви за душу Блаженнішого Любомира

P1010861 wyslijУ неділю 4 червня в ольштинській церкві о. парох Іван Галушка після Божесвенної Літургії відслужив панахиду а в понеділок Святу Літургію за душу Блаженнішого Любомира. У проповіді о. парох пригадав усім вірним “Золоті Думки” Блаженнішого Любомира:

  • Ми маємо щось лише тоді, коли прагнемо до чогось величного і чистого. Ми будемо пропащими, якщо думатимемо лише про задоволення власних потреб. 
  • Релігія — це не знання про Бога. Релігія — це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особиста.
  • Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтеся, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо.
  • Еліта — це не просто ті люди, які вміють побачити проблему і знайти швидко рішення. Це люди, які вміють дивитися далеко вперед…Треба дивитися далі, значно далі вперед, щоб розуміти наслідки власних рішень. Той, хто дивиться далеко, насамперед зберігає головне — людську гідність.
  • Ми дійшли до того, що людина дивиться на іншу людину як на ворога. Так багато насильства на телебаченні, що людина звикає до нього, думає, що так має бути. Коли нашим богом стає гріш, ми можемо дуже багато зробити, і це дуже небезпечно.
  • Людина здорова, сильна часом ображається, коли хочемо щось для неї зробити: “Мені нічого не потрібно, дякую, я все маю”. Людина хвора, немічна, пристаріла може радіти увесь день, коли до неї хтось щиро звернеться. Заради радості, яку можемо так принести Богові і ближньому, варто трудитися, жертвувати свій час і свої зусилля.
  • Мусимо вчити наших людей не підтримувати корупцію. Я сміюся, коли чую про великі державні програми, про законодавчу боротьбу з корупцією. Все це сміх! Що таке корупція? Це гріх. А жоден гріх законом не поборете. Це треба виховувати.
  • Єдність — це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть: нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене…
  • Якби ми, поділені, далекі один від одного, щиро хотіли бути ближчими до Христа, ми би  ставали ближчими один до одного. Якщо ми з’єднані з Христом стовідсотково, ми стовідсотково з’єднані між собою.
  • Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати і робити їм добро. Дуже важливо, аби ми бажали добра всім. Тоді мир стає дуже реальним, дійсним, без того нема миру. Мир – то не є те, що ми робимо, а те, що одержуємо від Бога. А якщо ми хочемо робити добро іншим, то ми можемо бути певні Божого благословення.
  • Ісус Христос сказав, яка найважливіша заповідь: любити Бога всіма силами і любити ближнього як самого себе. Коли я шаную себе як Божий твір, як Божу дитину, то я тим самим занаставлений шанувати кожну іншу людину в моїй державі, хто б вона не була. Бо вона так само, як і я, є Божа дитина. І тому любити ближнього як самого себе – то не є щось надзвичайне. Отже,Церква має виховувати людей бути людьми, а люди творять громаду, нормальну державну громаду, яка нам треба.
  • P1010862 wyslij P1010869 wyslij

 

Przeczytaj także / Читайте також

Dodaj komentarz

Twój adres email nie zostanie opublikowany. Pola, których wypełnienie jest wymagane, są oznaczone symbolem *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.