З архівних рукописів Отців Василіян
(…) З рукописів захованих в архіві оо. Василіян у Львові, довідуємося про початки Верхратського Манастиря. Рівно ж з цього самого джерела довідуємося про походження чудотворної ікони Матері Божої.
Десять літ по з’яві дивного світла у Верхраті, що своїми очима бачили Яків Стахняк, солтис, і Василь Васюта, верхратський війт, дня 2 липня 1668 р., засновано в Верхраті Василіянський Манастир. А ікона Матері Божої, принесена з Замостя до манастирської церкви в Верхраті 1682 р., відома з чудес по всій Україні. Тодішній парох Верхрати, о. Андрій Свидницький, запросив з манастиря двох священиків на празник у своїй парафії „Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці”, а саме: о. Теофіля Вітошинського і о. Йоіля Ковальського. Коли після цілоденної праці в церкві, Отці пішли на спочинок, у саму північ о. Ковальський збудився зі сну і закликав до пароха: „Отче Андрію, ікона Пресвятої Діви плаче в нашому манастирі!” Священики скоро накинули на себе одяг і вийшли з хати, та вже здалеку побачили манастирську гору та й цілий ліс освічений великою ясністю. Під горою було вже багато людей, що дивилися на небувале, дивне явище. Всі люди були дуже затривожені тим явищем, і ніхто не відважився приступити до вогненного стовпа. Під проводом монаха-василіянина всі увійшли до церкви, дрижачи із страху. В церкві горіло світло перед іконою Божої Матері, а криваві сльози спливали двома струями по обличчі Пресвятої Богородиці. Ті сльози плили безперервно впродовж чотирьох тижнів.
Від тієї пори ця ікона стала для всіх прибіжищем. Увесь український нарід горнувся до своєї Матері, за дари з неба, складав їй дари землі, золоті і срібні серця, дорогі коралі і тим подібні дари любови.
Згодом прибув єпископ Йосиф Шумлянський і переслухав під присягою як духовних так і світських свідків, сам на власні очі бачив сльози на обличчі Пресвятої Богородиці, і силою своєї єпископської власті, затвердив правдивість чудес і проголосив Верхратську ікону Богоматері – чудотворною іконою.
Відтоді не перестають діятися чуда при чудотворній верхратській іконі Божої Матері. Монахи-Василіяни, точно записували всі чуда в осібній до цього призначеній книзі. Тих чудес за посередництвом Верхратської ікони Богородиці до 1794 року було поверх 150. Багато з тих, що одержали там чудесну поміч та інші чудесні ласки, потвердили це присягою і власноручним підписом у цій книзі чудес Верхратської чудотворної ікони Божої Матері.
Ці численні чуда – це найкращий доказ, як Пречиста Діва Марія любить наш нарід, і як дбає про тих, що всю свою надію покладають на її материнське Серце.
В часі, коли австрійський цісар Йосиф II переводив широко-закроєну протицерковну реформу, розвязав і скасував також і манастир у Верхраті. Отці Василіяни не хотіли розлучатися з своєю чудотворною іконою і 1810 р., перенесли її торжественно в супроводі церковних процесій до манастиря оо. Василіян у Крехові. І тут, як і в Верхраті, Мати Божа не перестала щедро уділяти своїх ласк всім тим, що до неї о поміч прибігають.
Доказом цього є численні дари-вдяки, що завішені довкола чудотворної ікони, вони мерехтять блиском вдячности і любови. (…). Віками оспівував наш нарід небесну лікарку словами:
„Лікарко хорих, в нашій недолі
Благаєм з стоном помочі Твоєй… “
Воєвода белзький мав сильну віру в поміч Пресвятої Богородиці; він знав, що Вона ніколи не заводить тих, що всю свою надію покладають на Неї. Потоцький звелів завести себе перед чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, приступив до св. Сповіді і св. Причастя, звелів занести себе перед чудотворну ікону і став гаряче молитися, благаючи в Пречистої чудесного уздоровлення. І чудо сталося. По щирій молитві, хворий воєвода сам встав на ноги та зовсім здоровим повернувся додому. Це чудо сталося 1761 року.(…)
Подібних чудесних випадків, де Мати Божа в своїй Верхратській Чудотворній іконі давала порятунок безнадійним на людську поміч, є багато-пребагато! Далеко-далеко лунає про це слава, бо по всій Україні і з усіх усюдів приходять люди до своєї Матері, що там у манастирськІй церкві, обведеній вінцем зелених, заліснених горбів щедро роздає дари і тим, що у стіп її ікони благають ласки, і тим, що здалеку – через гори, ліси, моря до Неї сердечно зітхають (…)
Пречиста Діва Мати ніколи не припинить своєї чудодійної сили і Вона дальше уділяє своїх ласк в українських чудотворних іконах. Прибігаймо, отже, до Неї, і молімся як до нашої Небесної Неньки, що милим зором споглядає на нас, навіть тут за морем, з наших чудотворних ікон. Просім її і благаймо, хай в досвідах і терпіннях та смутках, пригорне нас до свого милостивого Серця і з своєї святої опіки, хай не випускає нас.
о. НИКОЛАЙ ВОЯКОВСЬКИЙ
У ВЕРХРАТІ НАПЕРЕД…(фрагменти)
Аж до другої світової війни та виселення корінного українського населення в часі Акції «Вісла» мешканці з поблиських сіл , що розташовані біля села Верхрата, щороку 28 серпня , на свято Успіння Пресвятої Богородиці збиралися на величаві відпусти до церковці в Монастирі , щоб дякувати за безчисленні дари та просити для себе великих ласк.
Після 1947р. здавалося ,що до зарослого гущавиною лісу ніхто більше не поверне. Село Монастир перестало існувати.(…) Здавался ,що все минуле цього місця – це вже історія. Однак людське думання не відповідає Божому задумові.
Гора З’явління біля Фредрополя та Монастир біля Верхрати. Тоді теж преосвященний Владика пообіцяв копію чудотворної Верхрацької Божої Матері до новозбудованої каплиці(…). 31 серпня 2002р. було врочисте посвячення копії Чудотворної ікони Божої Матері, якого довершив Преосвященний Жертводавець Кир Іван Мартиняк. У святі посвячення Ікони Божої Матері взяло участь біля тисячі людей з Польщі та України .(…)
І так щороку на свято Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня, збираются прочани з Польщі та України на місці з’явління, де тепер стоїть каплиця, щоб подібно як їх батьки випрошувати ласки за посередництвом чудотворної Матері Божої з Верхрати.
О. ІВАН ТАРАПАЦЬКИЙ
Копію Верхрацької Ікони знаходимо в головному престолі в костелі Sanktuarium в Polańczyku і зветься вона – Matka Pięknej Miłości. Копію перевезено із села Лопєнка, з якого в часі Акції «Вісла» було цілковито вивезено людей , а церкву спалено.
Пісня до чудотворної Богоматері (фрагмент):
…Престол свій принесла Ти в монастир,
Несучи з собою божественний мир.
Тут хворим здоров’я вертаєш як стій,
І сумним потіху, терплячим спокій,
Сліпі тут підносять свій злічений зір ,
Та велич голосять Твою на весь мир. …
Копію Чудотворної Ікони, яка знаходится в церкві Покрови Пресвятої Богородиці в Ольштині, посвятив в день празника 17 жовтня 2015р. Владика Кир Євген Попович .
Підготовила Олена Костишин
