ДЕНЬ ДУХОВОЇ ВІДНОВИ І СПОВІДЬ

spowid`

Іспит совісти

1. Кожна праця, щоб її добре виконати, вимагає від людини підготовки. Коли її погано виконається, то потрібно зробити висновки, що погано ми зробили, і як це виправити на майбутнє. Життя християнина – це постійна праця над досконалістю і прямування до святости. Ця дорога вистелена також гріхами. Але в пригоді стає нам святе Таїнство Покаяння. Як добре підготовитись до сповіді, щоб була вона добра і принесла належні плоди? Як віднестися до «іспитів совісти», котрі знаходимо в молитовниках? Який є добрий для мене? Що має нас супроводжувати у цій дорозі підготовки? Ці і багато інших питань задають вірні священикові, які шукають помочі на дорозі до доброї сповіді. Багато з нас також журиться за свою сповідь, наповняють нас сумніви, «чи добре я підготовився», інші знеохочуються, кажучи: «Не вмію сповідатися». Є також такі вірні, що через ціле своє життя сповідаються як діти, за вивченою схемою з початкової школи, коли готувалися до першої своєї

2. Чим є іспит совісти? Найпростіше окреслення – це екзамен совісти, тобто перепитання себе з гріхів, які я поповнив в часі від останьої важної Сповіді. При робленні іспиту совісти потрібно задуматись і пригадати собі, яке було моє життя і які були мої вчинки супроти Бога, у яких я з Ним відносинах, якє було моє життя і відношення до моїх ближніх і до мене самого? Іспит совісти – це не тільки коли людина замислюється над гріхами, але перш за все є це розважання над тим, що мені перешкодило Любити Господа Бога, входити з Ним у відносини – стосунки любови. Це також призадума над нашими недоліками.

Про іспит совісти говоримо у тісному зв’язку з Таїнством Покаяння. Є воно важливим елементом і першою дією, яку повинен зробити вірний, якщо хоче отримати добрі блага Таїнства Прощення. „Перше місце займає жаль. Він є «болем душі і ненавистю до вчиненого гріха з рішенням не грішити більше в майбутньому»” (KKK 1451), а жаль за гріхи є можливий тільки тоді, коли споглянемо на своє життя в правді і добре виконаємо іспит совісти.

3. Катехизм Католицької Церкви навчає: “Прийняття цього Таїнства треба приготувати через іспит сумління, зроблений у світлі Слова Божого. Найвідповідніші для цього тексти знаходимо в Декалозі і в моральній катехизі Євангелій, а також в апостольських листах: Нагірна проповідь, апостольські повчання” (Пор. Рим. 12-15; 1 Кор. 12-13; Гал. 5; Еф. 4-6) (KKK 1454).

Допомогою можуть бути такі фрагменти зі Святого Письма: притча про блудного сина (Лк 15, 13-32); оздоровлення слуги сотника (Лк 7, 1-10), слово про Закхея (Лк 19, 1-10). Ці фрагменти показують, як маємо себе пізнати і поміняти своє життя. Як навчає Катехизм УГКЦ, що «покаяння людини містить у собі пізнання й визнання своїх провин і відмову від гріха: “Хто пізнає свої гріхи й оскаржує себе в них, той уже поєднаний з Богом. Бог засуджує твої гріхи: якщо ти те саме робиш, то поєднуєшся з Богом. Коли зненавидиш зло, яке ти зробив, тоді починаються твої добрі діла, бо ти засуджуєш свої злі діла. Тоді ти чиниш правду і ідеш до світла”» (КУГКЦ 453).

4. Запамятаймо: що за кожного разу в іспиті совісти мусимо поставити собі основне питання: ким для мене є Бог і чи я хочу з ним бути у єдности, і чи хоче черпати з Його джерела життя? А може святе Таїнство Примирення є для мене тягарем; від якого треба втікати і звертатися до якого найрідше? Чи не затаїв я якогось смертельного гріха в часі останьої сповіді? Чи виконав наложену покуту як надолуження моїх гріхів? Чи виправив я кривди, якщо їх учинив? Чи старався ввести постановлені поправи в своє життя згідно з навчання святого Євангелія?

На основі Katechizm Płocki, Katecheza 34( 132) Rachunek sumienia, Ks. Marian Matusiak.

о. Павло Поточний

Przeczytaj także / Читайте також

Dodaj komentarz

Twój adres email nie zostanie opublikowany. Pola, których wypełnienie jest wymagane, są oznaczone symbolem *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.